в процесі накручування

яка трапилась 2 дні тому. 
чому не поділилась відразу? бо думала шо самій мало буде:)
але ви зараз це все прочитаєте і скажете шо то я себе накрутила і страшно перебільшую. але я так собі не думаю)
КАРОЧЄ
була я на роботі. і там прийшла клієнтка одна. з дітьом - дітю рочки десь 3. і вона довго-довго сиділа чекала шось-там, і та дитина марудилась. марудилась-марудилась, потім почала співати. потім тіпа вилізла на сцену (яку сама собі придумала) - між двома вазонами) і дальше співала. а я ж, як ізвєстно в узкіх колах, з дітьми спільну мову знахожу очєнь бистро. шо трапилось і в цей раз. ми з нею подружились. її звати Яна. і вона мені там розказувала шо прийдуть бабайкі зараз, ну і шо там в садіку робиться, і малювала мені всякі калякі-малякі (досіхпор бережу) ) і розказувала як її мама любить. а потім зовсім розігралась, і почала лазить під столом в мене. і так кльово було - сидиш в серйозній установі, консультуєш суперсерйозного дядьку на якого здається і глянути безплатно неможна, а тут з-під столу вискакує мала і кричить "уууу я бабайка!!!". а ше ми з нею по тіліфону тіпа говорили. вона взяла якусь різінку а мені дала лінійку - шоб я їй відповідала. ну і ж клієнти мусіли чекати поки я закінчу телефонну розмову (по лінійці). ну і вобщім, смішно всьо було в ці півтори години робочого часу, а кульмінаційний момент настав тоді, коли мала ходила собі, ходила, тут розвернулась до мене рєзко і каже "Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ". 
і я чуть не заплакала.
від радості.
нє, канєшно спочатку я подумала, мовляв, спасіба, але от чьо ти не чоловічої статі і не на рочків так з 20 старша.
а потім подумала, шо нє. шо мужикі так щиро, як це зробить дитина, в любві не зізнаються. то вже від природи так є.
так шо я щаслива і любіма:)

я собі думаю шо я напевно про старість неправильно думаю якось. бо загалом в народі це поняття має негативну характеристику. типу "оооо як ти постарів" - суперантикомплімент.
от.
а я шось про старість думаю як про шось кльове. може тому шо я не старію ше. а не старію я бо той з ким би разом я хтіла це робити десь не біля мене і десь сам собі і теж не старіє.

ото їду з роботи.  в маршрутці. біля мене сидить школярик. певно в другу зміну вчиться. клас десь 8мий од сили.
сидить він і шось-там телефоном бавиться. дзвонить комусь. чую шо трубку піднімає дівчина. далі - у формі майжедіалогу.
- альо, прівєта, знаєш з ким я тікі шо говорив??? з альонкою!! прикинь! вона мене цілий день сьоня шось там контактила, контактила (сподобалось мені це вживане в даному контексті слово) ), а потім сказала шо шось там тіліфон якоїсь іванки хоче
- ...
- карочє, я слухаю метал, хард рок і іногда панк рок. а ти?
- ...
- фу і ти цього чмиря можиш слухать??
- ...
- шо??? 60 процентів???? ти кажеш шо шиісят процентів всі слухають попсу?? а ти хоть когось знаєш нормального - ну з тих 40ка процентів???
- ...
- нє, ну назви мені хоть одну групу, яку ти слухаєш і яка мені нравиться!
- ...
- я канєшно панімаю, в тебе воно всьо пройде. але зараз напрімєр мої друззя таких як твої друззя мочать со страшной сілой. і я тож. он сьоня мочів.
- ...
- та ти! та!! та навіть дірєктор моєї школи слухає мєтал!!!!
- ...
- і шо і шо! он знаєш аню антіпову! (майже всі імена змінені, оскільки не акцентувала свою увагу і пам"ять на таких дрібничках) це прєзідєнт нашої школи! вона тож слухає мєтал!
- ...
- і шо тобі нічьо не говорить те шо всі ізвєсні люди слухають таку музику як я??
- ...
- нє ну я тебе понімаю. я тож раньше слухав таку бурду як ти. але в один прекрасний день мене просвітили. в лагєрі дав один пацик послухать одну пісню, і я після цього всяку попсу не слухаю
- ...
- нє ну я не кажу шо мєталісти то хароші люди
- ...
- але я не люблю готів. і емо не люблю
- ...
- а емо слухають тоже попсу. і рок. паралєльно
- ...
- чуєш ану-но назви мені імена, прізвища і в який клас ходять всі емо з твоєї школи
- ...
- а ладно я сам їх повиловлюю
(школярик виходить з маршрутки продовжуючи розмову. а я нарешті маю змогу посміхнутись від душі на всі свої 32)

нема шо робити мені)

Туреччина. Середземне море. Пляж. На фото зі всі-всіх людей єдінствєнний турок)) той шо самий симпатичний і найбільше засмаглий і в кєпці)) Всі решта - нашенські. Це я, причому, тільки шо при перегляді зауважила:)

а ващє там було дуже кльовоооо. і там ше всяке таке інтірєсне росло - як мінімум таке шо ми всю жизнь в вазонах вирощуєм чи на базарі купуєм:)

це перець чилі чи як там його - ну вобщім шо пекучий дуже) а поряд - Наталка, з Тернополя, яка дуже любила фотографіруватись біля всяких рослин і нас заставляла)). і ше там всякі лимони-мандаріни-апельсини-гранати-банани-фініки і навіть оливки бачили. а лимон-лайм навіть стирили з дерева:). ну, на вечір шо б до чаю було)))